Ілкка Ханскі
| Ілкка Ханскі | |
|---|---|
| Народився | 14 лютого 1953[2] Лемпяаляd, Тавастгуська губернія, Фінляндія[3] |
| Помер | 10 травня 2016[1] (63 роки) Гельсінкі, Фінляндія ·злоякісна пухлина[4] |
| Країна | |
| Діяльність | еколог, зоолог |
| Галузь | екологія |
| Alma mater | Гельсінський університет |
| Знання мов | фінська[5] і англійська |
| Заклад | Гельсінський університет |
| Членство | Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Національна академія наук США, Шведська королівська академія наук, Європейська академія[6], Фінська академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Королівське товариство Единбурга |
| У шлюбі з | Eeva Furmand |
| Нагороди | |
Ілкка Ауліс Ханскі[7][8] (фін. Ilkka Aulis Hanski; 14 лютого 1953 — 10 травня 2016) — фінський еколог і зоолог, професор Гельсінського університету, найбільше відомий створенням проривної концепції динаміки метапопуляцій у фрагментованому ландшафті[9]. Член Лондонського королівського товариства, Шведської королівської академії наук, Національної академії наук США та Німецької національної академії наук. Популяризатор знань про охорону природи, автор науково-популярної книги «Світ, що зменшується: екологічні наслідки втрати оселищ» (англ. The Shrinking World: Ecological Consequences of Habitat Loss, 2005), перекладеної кількома мовами.[10]
Кар'єра
Ілкка Ханскі здобув ступінь бакалавра та ліценціата в Гельсінському університеті в 1976 році та ступінь доктора Оксфордського університету в 1979 році. Був аспірантом в Оксфорді з 1976 по 1979 рік. Його було призначено доцентом в Гельсінському університеті в 1981 році та в Університеті Йоенсуу в 1983 році. Він працював в Академії Фінляндії з 1978 по 1988 рік, а також з 1991 по 1992 рік. Виконував обов'язки професора зоології в Гельсінському університеті з 1988 по 1991 рік, і був призначений (повноцінним) професором зоології в 1993 році. Працював професором Академії Фінляндії з 1996 року до самої смерті.[11] У 2000 році він був обраний іноземним членом Королівської шведської академії наук.[12]
Дослідницький центр метапопуляцій, який очолював Ханскі, до самої його смерті[13][14] був визначений Академією Фінляндії як «Центр передового досвіду». Група вивчає види, що живуть у фрагментованих ландшафтах, та намагається вдосконалити дослідження екології метапопуляцій.[15][16][17][18][12] Сама екологія метапопуляцій вивчає популяції рослин і тварин, які розділені в просторі окупованими ділянками.[19]
Основні питання вивчення біології метапопуляцій Ханскі мають кілька практичних застосувань. Наприклад, розуміння біорізноманіття та мінливості популяції є важливим для практичної роботи в галузі біології збереження та регіонального планування. Математичні моделі, розроблені групою Ханскі, можуть бути використані для побудови та сприяння співіснуванню людини та природи, наприклад, у міських умовах, де планування зелених насаджень набуває важливого значення.
Дослідження метелика рябця рудого на Аландських островах є добре відомою класичною моделлю системи. Наукова література, написана Ханскі, величезна; база даних ISI Web of Knowledge свідчить про те, що він є автором або співавтором понад 200 наукових статей та редактором кількох книг. Станом на травень 2010 року він — сьомий еколог із найбільшим цитуванням у світі.[20]
Помер від тривалої хвороби 10 травня 2016 року у Гельсінкі. Йому було 63 роки.[12]
Діяльність
Ханскі також був активним прихильником збереження природи та біорізноманіття, беручи участь у публічних дебатах. Його центральною думкою було те, що відповідальність екологів не обмежується опрацюванням наукової інформації, а передбачає особисту участь у процесах із використанням отриманої інформації[джерело?].
Нагороди та визнання
У 2000 році отримав премію Бальзана за внесок у екологічні науки. Він був обраний іноземним членом Королівського товариства (ForMemRS) у 2005 році,[9][21] ставши другим фінським ученим, який коли-небудь отримав цю нагороду. У квітні 2006 року став почесним член Національної академії наук США. Він був нагороджений премією Крафорда у галузі біологічних наук 2011 року «за його новаторські дослідження щодо того, як просторові зміни впливають на динаміку популяцій тварин і рослин».
У 2010 році отримав почесний докторський ступінь у Норвезькому університеті науки і техніки (NTNU) [22]
У 2016 році був нагороджений премією Фонду BBVA Фонду «Межі знань» в галузі екології та природоохоронної біології за відкриття галузі екології, яка пояснює, як види виживають у фрагментованих місцях існування, і дозволяє кількісно визначити пороги вимирання. У вересні 2015 року він отримав почесне звання академіка наук від Академії Фінляндії.[12][23]
Примітки
- ↑ а б Kaleva — Oulu: Kaleva Media, 1899. — ISSN 0356-1356; 2242-6515
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ https://www.nature.com/articles/534180a
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ www.ae-info.org
- ↑ Academician Ilkka Hanski's farewell lecture: A Brief Biodiversity Tour
- ↑ How to pronounce Hanski. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ а б Anon (2005). Research Professor Ilkka Hanski ForMemRS. royalsociety.org. London: Royal Society. Архів оригіналу за 17 листопада 2015.
- ↑ The Shrinking World: Ecological Consequences of Habitat Loss. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 12 червня 2021.
- ↑ Hanski, Ilkka. Academy of Finland. 13 лютого 2015. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 10 травня 2016. [Архівовано 2015-10-05 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г Laine, Anna-Liisa (2016). Ilkka Hanski (1953–2016) Population ecologist who modelled how species cope with habitat loss. Nature. 534 (7606): 180. doi:10.1038/534180a. PMID 27279205.
- ↑ Akatemiaprofessori ja tieteen akateemikko Ilkka Hanski on kuollut. mtv.fi. 10 травня 2016. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 11 червня 2021. [Архівовано 2018-09-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Teemu Hallamaa. Akateemikko Ilkka Hanski on kuollut. Yle Uutiset. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ Hanski, I. (1998). Metapopulation dynamics. Nature. 396 (6706): 41—49. Bibcode:1998Natur.396...41H. doi:10.1038/23876.
- ↑ Saccheri, I.; Kuussaari, M.; Kankare, M.; Vikman, P.; Fortelius, W.; Hanski, I. (1998). Inbreeding and extinction in a butterfly metapopulation. Nature. 392 (6675): 491. Bibcode:1998Natur.392..491S. doi:10.1038/33136.
- ↑ Hanski, Ilkka (1999). Metapopulation ecology. Oxford [Oxfordshire]: Oxford University Press. ISBN 0-19-854065-5.
- ↑ Hanski, I. (1991). Single-species metapopulation dynamics: Concepts, models and observations. Biological Journal of the Linnean Society. 42 (1—2): 17—38. doi:10.1111/j.1095-8312.1991.tb00549.x.
- ↑ Trivedi, B. (2011). Profile of Ilkka A. Hanski. Proceedings of the National Academy of Sciences. 108 (50): 19865—19866. Bibcode:2011PNAS..10819865T. doi:10.1073/pnas.1117176108. PMC 3250115. PMID 22106273.
- ↑ Tutkija Ilkka Hanski Yhdysvaltain tiedeakatemiaan - menestyksen takana perhoset - Suomenkuvalehti.fi. Suomenkuvalehti.fi. 3 травня 2010. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ Simberloff, Daniel; Ovaskainen, Otso (2020). Ilkka Aulis Hanski. 14 February 1953—10 May 2016. Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society. 68: 231—250. doi:10.1098/rsbm.2019.0033.
- ↑ Honorary Doctors. www.ntnu.edu (англ.). Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Sirpa Jalkasesta ja Ilkka Hanskista t - Suomen Akatemia. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 11 червня 2021. [Архівовано 2018-09-18 у Wayback Machine.]
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).