YaChudo

Ізабелла Цивінська

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Ізабелла Цивінська
пол. Maria Izabella Cywińska-Michałowska Редагувати інформацію у Вікіданих
 
Ім'я при народженні: пол. Izabella Cywińska Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження: 25 березня 1935[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Львів, Львівське воєводство, Польська Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 23 грудня 2023[3] (88 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Військовий цвинтар у Повонзках Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Польща[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта: Варшавський університет і Театральна академія імені Александра Зельверовича Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: Цивіньські роду Пухалаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб: Janusz Michałowskid Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди:
золота медаль «За заслуги у культурі Gloria Artis» офіцерський хрест ордена Відродження Польщі Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі

Калос Кагатосd

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Марія Ізабелла Цивінська-Міхаловська[5] (25 березня 1935, Львів[6][7] - 23 грудня 2023) — польська театральна та кінорежисерка, кінокритикиня; у 1970—1973 рр. директорка Театру ім. Войцеха Богуславського в Каліші, у 1973—1989 рр. директорка Нового театру в Познані, у 1989—1991 рр. міністерка культури і мистецтва, у 2008—2011 рр. художня керівниця театру Атенеум у Варшаві.

Біографія

Її предки по батьківській лінії використовували герб Пухала[8]. Закінчила етнографію у Варшавському університеті та навчалася на режисерському факультеті Державної вищої театральної школи у Варшаві. Була режисеркою в театрах Білостока, Варшави, Нової Гути[9].

У 1970—1973 роках очолювала Театр ім. Войцеха Богуславського в Каліші. У 1973 році відновила діяльність Нового театру (пол. Teatr Nowy) у Познані, яким керувала до 1989 року. У 1981 році поставила п'єсу «Обвинувачений: червень п'ятдесят шостого». Як наслідок, вона була інтернована на кілька місяців під час воєнного стану[10] (співавтором сценарію був Влодзімеж Бранецький[11]). У березні 2008 року, після смерті Густава Голоубека, приступила до виконання обов'язків художньої керівниці театру Атенеум (пол.Ateneum) у Варшаві. Перебувала на цій посаді до липня 2011 року.

Як режисерка ставила вистави в Театрі телебачення (напр. Ібсен ворог народу та «Гляські цвинтарі») і кінофільми (серіали «Божа підкладка» 1997 р. та 2004 р., фільми «Коханці Марони», «Пурімське диво»).

З 12 вересня 1989 по 12 січня 1991 року обіймала посаду міністра культури і мистецтва в уряді Тадеуша Мазовецького[10]. У 2005 році підписала декларацію про підтримку Демократичної партії, була співавторкою програми цієї групи в галузі культури. Входила до комітету підтримки Броніслава Коморовського перед президентськими виборами в 2010 і в 2015 роках[12][13]. Вона стала членом Комітету підтримки Музею історії польських євреїв Полін у Варшаві[14].

Одружена з актором Янушем Міхаловським. Писала мемуари «Раптова заміна». Із щоденника міністра[15]. Опублікувала щоденник Кам'яна дівчина[16].

Нагороди та відзнаки

Посилання

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #103237344X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ ČSFD — 2001.
  3. ↑ News P. Nie żyje znana reżyserka. Izabella Cywińska miała 88 lat — 2023.
  4. ↑ Katalog der Deutschen Nationalbibliothek
  5. ↑ а б Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 26 maja 2011 r. o nadaniu orderów (M.P. z 2011 r. nr 78, poz. 780).
  6. ↑ Who is who w Polsce (вид. III). Zug: Hübners blaues Who is who. 2004. с. 612. ISBN 3-7290-0043-8.
  7. ↑ Izabella Cywińska urodziła się we Lwowie, w dokumentach jako miejsce urodzenia wpisano jednak Kamień Puławski (zob. Dziewczyna z Kamienia. Warszawa: Agora. 2015. ISBN 978-83-268-1394-8. OCLC 911408160.).
  8. ↑ Minakowski, Marek. Izabella Cywińska. sejm-wielki.pl.
  9. ↑ Dziewczyna z Kamienia. Warszawa: Agora. 2015. ISBN 978-83-268-1394-8. OCLC 911408160.
  10. ↑ а б Izabella Cywińska. wyborcza.pl. 8 września 2009.
  11. ↑ Magdalena Baranowska-Szczepańska (31 października 2016). Włodzimierz Braniecki. Kochał sztukę i ludzi. Głos Wielkopolski: 17.
  12. ↑ Komitet poparcia Bronisława Komorowskiego. onet.pl. 16 maja 2010. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 26 березня 2023.
  13. ↑ Kto wszedł do komitetu poparcia Komorowskiego. dziennik.pl. 15 marca 2015.
  14. ↑ Komitet Wspierania Muzeum Historii Żydów Polskich Polin. Muzeum Historii Żydów Polskich Polin. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 26 березня 2023.
  15. ↑ Nagłe zastępstwo. Z dziennika pani minister. Warszawa: BGW. 1992. ISBN 8370663257.
  16. ↑ Dziewczyna z Kamienia. Warszawa: Agora. 2015. ISBN 978-83-268-1394-8.
  17. ↑ Izabella Cywińska на сайті Culture.pl. [dostęp 2022-02-10].
  18. ↑ Warszawa. Wręczono złote medale „Gloria Artis”. e-teatr.pl. 10 września 2005.
  19. ↑ Apdovanotų asmenų duomenų bazė. lrp.lt (лит.).
  20. ↑ Honorowi i zasłużeni obywatele Miasta Poznania: 2013. poznan.pl.

Бібліографія

  • Izabella Cywińska, [w:] Encyklopedia teatru polskiego (osoby). [online] [dostęp 2021-04-08] .
  • Izabella Cywińska на сайті Culture.pl. [dostęp 2022-02-10].

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).