Каз (хребет)
| Каз | ||||
 | ||||
|
39°42′16″ пн. ш. 26°49′45″ сх. д. / 39.70442° пн. ш. 26.82916° сх. д. | ||||
| Країна |
 Туреччина  | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
Баликесір | |||
| Тип |
гірський хребет | |||
| Висота |
1770 м | |||
| Площа |
700 км² | |||
  Каз Каз (Туреччина) | ||||
 | ||||
 Каз у Вікісховищі | ||||
Каз (Каздаг, тур. Kaz Dağı, Baba Dagi) — гірський масив на північно-західному узбережжі Малої Азії, найвища частина гірського хребта Коджакатран (Kocakatran Dağı), що починається в Мізії і тягнеться через Фригію, на півострові Біга (Троада), на північ від затоки Едреміт, на заході Туреччини, між ілами Баликесір і Чанаккале. Розташований в 18 кілометрах на північний захід від Едреміта. Найвища вершина — гора Каз висотою 1774 метрів над рівнем моря. Випадає до 1500 мм опадів в рік. На північному схилі ростуть хвойні ліси, на південному — дуби.
В античній географії гора Каз відома як гора Іда (Ідейська гора, д.-грец. Ἴδη, тур. İda Dağı), біля підніжжя якої на півночі розташовувалася Троя. Гора Іда згадується Гомером в «Іліаді» як багата джерелами і лісом, місце проживання диких тварин. Найвищі вершини Іди називалися Гаргар (Гаргарон. Γάργᾰρον) і Котилос (Κότυλος)[1]. Гаргар — місце шлюбу Гери і Зевса. На Гаргарі розташовувалося святилище Зевса, священний гай і вівтар. На Іді Зевс сидів, спостерігаючи за успіхами троянців[2]. На схилі Іди відбувся суд Паріса. Також Іда була центром культу Кібели. На Іді мешкали дактили.
Примітки
- ↑ Gargaron // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Любкер Ф., Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
- ↑ Гомер. Илиада. VIII, 41—52; XXIV, 290—291
- Каздаг // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978. (рос.)
- Щукарев А. Н. Ида, горы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XIIa. (рос. дореф.)
- Ida // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Любкер Ф., Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
- Іда // Словарь античности : Пер. с нем = Lexikon der Antike / Сост. Й. Ирмшер, Р. Ионе; ; Редкол.: В. И. Кузищин (отв. ред.) и др. — М. : СП «Внешсигма», 1992. — 704 с. — ISBN 5-86290-008-X.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).