Перчук Ігор Якович
| Ігор Якович Перчук | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 15 липня 1956 (70 років) |
| Місце народження | Рівне Рівненська область, Українська РСР |
| Громадянство |  Україна  Ізраїль |
| Професії | композитор  |
| Колективи | «Меридіан» «Панорама» ВІА «Світязь» |
Ігор Якович Перчук (нар. 15 липня 1956, м. Житомир)
— український та ізраїльський композитор та продюсер.[1] Ім'я Перчука до сих пір асоціюють з розвитком рівненського джазу в 70-х роках минулого століття, а також розвитком української естради у 80-90-х.
Біографія
У 1976 році Володимир Шварцапель запросив Ігора Перчука у свій колектив. Він тоді навчався в інституті, працював у Палаці піонерів акомпаніатором, вів маленький ансамбль «Меридіан».[2]
1983 року Ігор Перчук приходить у волинський ВІА «Світязь» на зміну Олександрові Сєрову, який перебрався до Москви. У групі тоді було 14 чоловік. Першою Ігор Перчук аранжував для «Світязя» «Місячну дорогу» Павла Дворського і Миколи Бакая, яка стала візитною карткою волинян. Коли Міша Мусієнко починав її співати, на кожному концерті глядацька зала вибухала шквалом оплесків.
Того ж 1983 року познайомився у Києві з поетом Юрієм Рибчинським. У тісній співпраці були написані «Очі сині» та «Музика звучить» для Василя Зінкевича.[3]
Зараз Перчук живе у Ізраїлі, продюсує свою дочку Олену. Також він є бізнесменом.
Примітки
- ↑ Ігор Перчук на rateyourmusic.com.
- ↑ Ігор Перчук: «Мені двічі не давали звання «заслуженого» через мою національність». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2009–9–10.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Наш Василь Зінкевич. Ігор Перчук: "1983 року я прийшов у волинський ВІА ”Світязь”. Процитовано 11 травня 2015 р..
Див. також
- «Світязь» на pisni.org.ua [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- Перчук Ігор Якович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 157
- Ігор Перчук на pisni.org.ua [Архівовано 29 березня 2016 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).