YaChudo

Лосєв Ігор Васильович

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лосєв.
Лосєв Ігор Васильович
Народився10 березня 1955[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Севастополь, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер15 липня 2026 (71 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство УРСР
Україна Україна
Діяльністьжурналіст, викладач університету, філософ, політолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materФілософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка і Національний університет «Києво-Могилянська академія» Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України Редагувати інформацію у Вікіданих

І́гор Васи́льович Ло́сєв (10 березня 1955, м. Севастополь — 15 липня 2026) — український політолог, публіцист, колумніст, журналіст, кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології Києво-Могилянської академії[2]. Член Національної спілки журналістів України[2]. Почесний член Севастопольського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Перший лауреат Премії імені Джеймса Мейса[3], лауреат премії імені Якова Гальчевського (2013).

Життєпис

Народився 10 березня 1955 року в м. Севастополь. Севастополець у третьому поколінні, а кримчанин у шостому. Закінчив школу № 35 у Севастополі.

У 1974 р. вступив на філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Учень, зокрема, професора Володимира Дмитриченка[4]

В 1979—1982 викладач філософії в Севастопольському приладобудівному інституті.

В 1982—1985 — аспірантура кафедри етики і естетики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

1985—1987 — викладач теорії і історії культури в Київському театральному інституті ім. Карпенка-Карого.

У 1987 р. захистив кандидатську дисертацію з філософії на тему «Проблема традиції і творчості в моралі».

З 1987 — викладач Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З 1991 — доцент кафедри української філософії та культури цього ж університету.

З 2000 р. — доцент кафедри культурології Києво-Могилянської академії.

Постійний експерт-політолог Національного радіо України.

Помер 15 липня 2026 року у віці 71 року[5].

Наукова діяльність

Автор понад 50 наукових публікацій. Напрями наукової творчості: російсько-українські та українсько-російські культурні взаємини, етнополітика, історія української культури, філософсько-методологічні засади культурної політики держави[6]. Співавтор 6 універсальних підручників з етики, культурології, історії української філософської думки, автор книги «Історія і теорія світової культури: європейський контекст», що була відзначена премією Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка[2].

Здійснює наукове керівництво здобувачами наукового ступеня кандидата філософських наук[7][8].

Журналістика та публіцистика

Автор більше за 2000 газетних публікацій у севастопольській, кримській, київській та львівській пресі[2]. Постійно друкується в газетах «День», «Дзеркало тижня», «Свобода», «Шлях перемоги», «Українське Слово», «Експрес», «Флот України» тощо, журналах «Сучасність», «Політика і Час», «Україна», «Українська культура», «Морська держава» та інших[9]. Як експерт-політолог брав участь у десятках телевізійних та радіопередач, регулярно запрошується до ефіру Національного радіо України, «Радіо Свобода», Бі-бі-сі, телеканалу УТ-1, «1+1» тощо. Регулярно виступав у теле- і радіоефірі Севастопольської державної телерадіокомпанії[2]. Статті Лосєва перекладаються і видаються російською, польською, чеською мовами[2]. У серії "Бібліотека газети «Флот України» видав три томи книги «Севастополь — Крим — Україна: хроніка інформаційної оборони», що присвячена історії ідеологічного протистояння в Севастополі[2].

Громадська діяльність

У 1994—1998 р.р. — депутат Київської міської ради. Як фахівець-політолог Ігор Лосєв виступає з лекціями перед керівним складом Генерального штабу Збройних Сил України, офіцерами-вихователями Збройних Сил України, керівним складом штабу Військово-Морських Сил Збройних Сил України, а також у берегових частинах і на кораблях ВМС ЗС України. Кілька років він читав громадськості Севастополя лекції у ним же організованому міському лекторії з історії України[2].

Нагороди

Публікації

Окремі видання

  • Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. — К.: Либідь, 1993. — 390 с. (співавтор)
  • Історія філософії України: Підручник. — К.: Либідь, 1994. — 416 с. (співавтор)
  • Історія і теорія світової культури: Європейський контекст. — К.: Либідь, 1995. — 224 с.
  • «Севастополь — Крим — Україна: Хроніка інформаційної оборони»: У 3-х т. — Севастополь, 2008 (серія "Бібліотека газети «Флот України»).

Статті

Див. також

Примітки

  1. ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
  2. ↑ а б в г д е ж и «Флот України» вітає свого ювіляра. Архів оригіналу за 14 березня 2010. Процитовано 23 лютого 2011.
  3. ↑ Першим лауреатом Премії імені Джеймса Мейса. Архів оригіналу за 15 липня 2010. Процитовано 23 лютого 2011.
  4. ↑ Вірую contra omnes — «всупереч усьому»!
  5. ↑ Пішов з життя політолог, публіцист і журналіст Ігор Лосєв. Детектор медіа (укр.). 16 липня 2026. Процитовано 17 липня 2026.
  6. ↑ Відомості про авторів
  7. ↑ Автореферат диссертации Дмитро Чижевський як історик філософії 1999 год. Архів оригіналу за 21 березня 2009. Процитовано 23 лютого 2011.
  8. ↑ Автореферат диссертации Проблема істини в філософській думці Григорія Сковороди 1998 год. Архів оригіналу за 20 січня 2009. Процитовано 23 лютого 2011.
  9. ↑ Ігор Лосєв: «Маю власну тверду позицію». Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 23 лютого 2011.

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).