Кобрин Ігор Дмитрович

Кобрин Ігор Дмитрович
Дата народження	2 лютого 1951[1]
Місце народження	Львів, Українська РСР, СРСР[1]
Дата смерті	10 грудня 2023 (72 роки)
Громадянство	СРСР  Україна
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка[1] і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого[1]
Професія	кінорежисер, сценарист
Членство	Національна спілка кінематографістів України
Нагороди
IMDb	ID 9490406

І́гор Дми́трович Ко́брин (* 2 лютого 1951, Львів — 10 грудня 2023) — український кінорежисер. Лауреат Шевченківської премії (1989). Заслужений діяч мистецтв України (2008). Член Національної спілки кінематографістів України. Директор товариства Студія «Телекон». [Архівовано 28 Березня 2022 у Wayback Machine.]

1973 року закінчив Львівський університет.

1981 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва за фахом режисер кіно і телебачення (майстерня В. Б. Кісіна).

Від 1982 року працює на студії «Укртелефільм».

З 1992 року — засновник і директор студії «Телекон».

Лауреат міжнародних кінофестивалів у Чикаго та Х'юстоні (США), Югославії.

21 листопада 2008 року надано звання «Заслужений діяч мистецтв України» — за вагомий особистий внесок у вшанування пам'яті жертв геноциду українського народу у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор ^[2].

Автор п'ятисерійного документального фільму «1941. Заборонена правда», який транслювався на телеканалі «Україна» з 7 лютого до 7 березня 2013 р.

Помер на 73-му році життя^[3].

• 1983 — «Останній засіб королів» (2-й режисер)
• 1985 — «Дива в Гарбузянах»
• 1986–1988 — «Чорнобиль: Два кольори часу» (2 серії)
• 1987 — «Про щастя співає Україна»
• 1992 — «Пробудження»
• 1996 — «Не хочу згадувати» («Чорнобиль-96»)
• 1997 — «Заручники свободи»
• 2004 — «Апельсинова долька» (у 3-х серіях)
• 2005 — «Розслідування обставин загибелі Щорса»
• 2006 — «Собор на крові» (10 серій)
• 2008 — «Хлібна гільйотина» (3 серії)
• 2013 — «1941. Заборонена правда»

• 1989 — Державна премія України імені Т. Г. Шевченка (Україна, «Чорнобиль: два кольори часу») — разом з Юрієм Бордаковим;
• 1995 — Гран-прі «Золотий витязь» (МКФ, Нові Сад, Югославія, «Чорнобиль: два кольори часу»);
• 1996 — Гран-прі «Золота камера» (МКФ, Чикаго, США, «Return to Chernobyl»);
• 1996 — Срібний приз (МКФ, Х'юстон, США, «Return to Chernobyl»);
• 2007 — Національна премія «Телетріумф» (Україна, «Собор на крові»);
• 2008 — Гран-прі Всеукраїнського конкурсу «ЗМІ за толерантність і консолідацію українського суспільства» (Україна, «Собор на крові»;
• 2013 — Національна премія «Телетріумф» у номінації «Режисер/постановник (режисерська група) телевізійного документального фільму»

• Шевченківські лауреати. 1962–2001 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. — К. : Криниця, 2001. — 696 с. — ISBN 966-7575-29-2. — С. 236.
• Шевченківські лауреати. 1962–2007 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слова І. М. Дзюби, Р. М. Лубківського. — 2-ге вид., змін. і доп. — К. : Криниця, 2007. — 768 с. — ISBN 978-966-7575-81-6. — С. 267.
• Телебачення і радіо України: Професіонали. — К., 2001. — С. 101.

• Сайт студії «Телекон» [Архівовано 28 Березня 2022 у Wayback Machine.]
• Розслідування обставин загибелі Щорса. [Архівовано 19 Лютого 2021 у Wayback Machine.]
• Апельсинова долька [Архівовано 19 Лютого 2021 у Wayback Machine.]