YaChudo

Гамула Ігор Васильович

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Футболіст
Ігор Гамула
Ігор Гамула
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Васильович Гамула
Народження 17 лютого 1960
  Ворошиловськ, Луганська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть 8 грудня 2021 (61 рік)
  Російська Федерація
Зріст 171 см
Громадянство  СРСР
 Україна
 Росія
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1978−1979
1980−1981
1982−1984
1985−1988
1989
1990−1991
1992
СРСР «Зоря» (Ворошиловград)
СРСР СКА (Ростов-на-Дону)
СРСР «Зоря» (Ворошиловград)
СРСР «Ростсільмаш» (Ростов-на-Дону)
СРСР «Атоммаш» (Волгодонськ)
СРСР «Кристал» (Херсон)
Україна «Кристал» (Херсон)
17 (1)
46 (8)
82 (7)
31 (0)
11 (2)
65 (18)
2 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1992
2001−2006
2007−2008
2009
2009−2011
2011−2014
2014
2014−2017
2018−2020
2021
Україна «Кристал» (Херсон)
Росія «Чорноморець» (Новоросійськ)
Латвія «Даугава» (Даугавпілс)
Латвія «Дінабург» (Даугавпілс)
Україна «Закарпаття» (Ужгород)
Росія «Ростов»-м (Ростов-на-Дону)
Росія «Ростов» (Ростов-на-Дону) (в.о.)
Росія «Ростов»-м (Ростов-на-Дону)
Росія «Ростов» (Ростов-на-Дону) (сел.)
Росія «Геракліон» (Москва)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

І́гор Васи́льович Гаму́ла (17 лютого 1960, Ворошиловськ, сучасний Алчевськ, Луганська область, Українська РСР, СРСР — 8 грудня 2021, Російська Федерація[1]) — радянський та український футболіст, півзахисник, пізніше — футбольний тренер. Майстер спорту СРСР (1981).

Кар'єра гравця

Після «вильоту» луганської «Зорі» з вищої ліги СРСР був призваний на дійсну військову службу до лав Радянської армії, яку за звичаєм відомі спортсмени проходили в армійських спортивних клубах. Для лівого хавбека Гамули цим клубом став сусідній з Луганськом Ростов-на-Дону. У 1981 році у складі ростовського СКА здобув Кубок СРСР. В ті часи поруч із Гамулою в складі СКА виступали його земляки: Сергій Андрєєв, Олександр Заваров та Віктор Кузнецов. На погляд фахівців, не відзначався дисципліною — часто дозволяв собі порушувати спортивний режим (разом з Олександром Заваровим), був норовливий.[2][3]

Тренерська кар'єра

Свою тренерську кар'єру почав у 1992 році з херсонським «Кристалом».[4]

У 2001—2004 роках працював тренером російського «Чорноморця». Кілька разів був головним тренером команди: як головний тренер — з 7 травня до 26 липня 2003 року, як виконувач обов'язків головного тренера — з 17 листопада до 15 грудня 2002 року, з 24 грудня 2002 року до 13 лютого 2003 року, з 5 березня по 7 травня 2003 року, з 21 жовтня 2003 року по 29 січня 2004 року. Гамулі довелося по черзі змінювати Володимира Шевчука (15-23 грудня 2002 року), Валерія Четверика (13 лютого — 5 березня 2003 роки) і Сергія Павлова (26 липня — 21 жовтня 2003 року).

З червня до листопада 2007 року був головним тренером латвійської «Даугави» з Даугавпілса. Головною причиною відставки було непотрапляння команди в єврокубки.[5] У міжсезоння 2007/08 Гамула займав пост генерального директора іншого клубу з Даугавпілса — «Дінабург».[6] У серпні 2008 року, в середині чемпіонату Латвії, був призначений головним тренером «Даугави».[7] «Дінабург» і «Даугави» об'єдналися в єдину команду «Дінабург» для заявки на чемпіонат Латвії 2009 року. Гамула став головним тренером об'єднаної команди.[8] У березні 2009 року був звільнений з цієї посади[9][10]. З квітня[11] до червня[12] 2009 року був головним тренером «Даугави», яка виступала в Першій лізі.[11]

У 2009—2011 роках очолював «Закарпаття», з яким вилетів з елітного українського дивізіону. В цей період тренерської кар'єри здобув популярність завдяки своїм виступам на післяматчевих прес-конференціях команди.[13] З 10 січня до 12 грудня 2010 року пройшов 240-годинне навчання на тренерських курсах у Москві, де отримав ліцензію категорії «Pro».

19 липня 2011 року приступив до роботи в спортивному відділі клубу «Ростов» на посаді тренера-селекціонера.[14] 3 серпня 2011 очолив молодіжний склад «Ростова».[15]

З 14 березня 2012 року на телеканалі «Футбол» виходила програма «Один на один з Гамулою», в якій Гамула вів бесіду з запрошеними гостями.[16]

25 вересня 2014 року, після відставки Міодрага Божовіча, Гамула був призначений виконуючим обов'язки головного тренера «Ростова», де раніше обіймав посаду наставника молодіжної команди[17]. 29 вересня його затвердили на пост головного тренера ростовського клубу.[18] В кінці жовтня, відповідаючи на питання журналіста про можливу появу в команді Бенуа Ангбва, Гамула заявив, що в його команді вже є шість чорних.[19][20] Після цього один з південноафриканських футболістів клубу Сіянда Ксулу відмовився тренуватися через расистські висловлювання головного тренера.[21] У свою чергу віце-президент клубу Олександр Шикунов заявив, що конфлікт між тренером і футболістом вичерпано.[22] Попри це агент південноафриканського захисника підтвердив інформацію про можливий відхід Ксулу.[23] Ряд британських видань розтиражував висловлювання тренера, серед яких і його жарт про вірус Ебола. Проте Гамула вибачився перед своїми темношкірими футболістами.[24] 12 листопада контрольно-дисциплінарний комітет дискваліфікував головного тренера «Ростова» на п'ять матчів.[25][26] У середині грудня Гамула покинув пост головного тренера клубу, але продовжив працювати в ролі старшого тренера молодіжного складу «Ростова».[27]

Блогерство

25 грудня 2017 року запустив власний канал на YouTube.[28]

Титули та досягнення

  • Володар Кубка СРСР: 1981
  • Переможець другої ліги першості СРСР: 1985

Примітки

  1. ↑ У Росії помер відомий український футбольний тренер. sport.nv.ua. 8 грудня 2021. Архів оригіналу за 22 лютого 2022.
  2. ↑ Герман ЗОНИН: «КУРБАН, ГДЕ ТВОЯ ШЕВЕЛЮРА?» [Архівовано 8 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Человек без сберкнижки [Архівовано 23 грудня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ «Футбол в Украине» Юрия Ландера [Архівовано 16 липня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ «Даугава» распрощалась с Гамулой. rus.DELFI.lv. 5 листопада 2007. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
  6. ↑ Гамула возвращается в Даугавпилс. rus.DELFI.lv. 7 січня 2008. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
  7. ↑ Перемены в «Даугаве»: Землинский смещен, Гамула вернулся. rus.DELFI.lv. 18 серпня 2008. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
  8. ↑ «Даугава» подтвердила альянс с «Диной». rus.DELFI.lv. 8 лютого 2009. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
  9. ↑ Гамулу снова отправили в отставку. rus.DELFI.lv. 24 березня 2009. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
  10. ↑ Гамула уволен с поста главного тренера «Динабурга». [Архівовано 3 липня 2016 у Wayback Machine.] // championat.com (25 марта 2009 года)
  11. ↑ а б Nauris Mackevičs (3 квітня 2009). Gamula trenēs «Daugavu» (латис.). SportaCentrs.com. Процитовано 10 червня 2018.
  12. ↑ Miķelis Osis (13 червня 2009). Gamula pamet Daugavpili (латис.). SportaCentrs.com. Процитовано 10 червня 2018.
  13. ↑ Десять феєричних спічів Гамули. Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 19 лютого 2016.
  14. ↑ В тренерском штабе «Ростова» пополнение. [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.] Пресс-служба ФК «Ростов» // fc-rostov.ru (19 июля 2011 года)
  15. ↑ Гамула возглавил молодёжку «Ростова». [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.] // sports.ru (3 августа 2011 года)
  16. ↑ Гамула вестиме ток-шоу на «Футболі»[недоступне посилання з липня 2019]
  17. ↑ Александр Митрофанов, газета «Спорт-Экспресс». Божович покинул «Ростов», и. о. главного тренера назначен Гамула. [Архівовано 14 серпня 2018 у Wayback Machine.] // sports.ru (25 сентября 2014 года)
  18. ↑ «Ростов» утвердил Гамулу в качестве главного тренера [Архівовано 18 вересня 2018 у Wayback Machine.] Новость на сайте sports.ru от 29 сентября 2014 года
  19. ↑ Гамула: есть ли у «Ростова» виды на Ангбва? У нас и так шесть чёрных. championat.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 3.11.2014. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
  20. ↑ Rostov coach Igor Gamula joke… (англ.). The Independent. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 3.11.2014. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
  21. ↑ Ксулу отказался тренироваться из-за высказываний Гамулы. championat.com. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 3.11.2014. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
  22. ↑ Шикунов: конфликт между Гамулой и Ксулу исчерпан. championat.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 3.11.2014. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
  23. ↑ Ксулу может покинуть «Ростов» из-за инцидента с Гамулой и задержек по зарплате. championat.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 3.11.2014. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
  24. ↑ Гамула принес извинения темнокожим легионерам «Ростова». fc-rostov.ru. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 3.11.2014. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
  25. ↑ Итоги КДК РФС. rfs.ru. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 12.11.2014. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
  26. ↑ Шикунов: Гамулу дисквалифицировали на пять игр. championat.com. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 12.11.2014. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
  27. ↑ Гамула и Маслов вернулись в молодёжную команду. fc-rostov.ru. Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 18.12.2014. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
  28. ↑ ВГИК − Веселый Гамула и Компания. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 25 листопада 2018.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).