YaChudo

Ігор Воєвідка

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Ігор Воєвідка
Ihor Voyevidka
Народився1 березня 1940 (86 років)
Краків, Польща
ГромадянствоСША США
Діяльністьлікар, акушер-гінеколог
Alma materВіденський університет, Вашингтонський католицький університет
Науковий ступіньдоктор медицини
ЗакладUniversity of Nevada, Reno School of Medicined[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЯрослав Воєвідка
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня

Ігор Воєвідка (англ. Ihor Voyevidka; нар. 1 березня 1940; Краків) — американський лікар українського походження, акушер-гінеколог, член Українського лікарського товариства Північної Америки, громадський діяч. Син Ярослава Воєвідки.

Біографія

Народився 1 березня 1940 року у Кракові.

У 1949 році разом з батьками емігрував до США.

У 1963 році закінчив Геленський коледж (штат Монтана), згодом також навчався у Вашингтонському католицькому університеті.

Навчався медицині у Віденському університеті. Удосконалював знання у медичних центрах міста Піттсфілд (штат Массачусетс) та Чикаго.

У 1971 році отримав науковий ступінь доктор медицини.

До 1976 спеціалізувався у гінекологічній онкології у Нью-Йорку. У той час працює інструктором, асист.-проф., від 1979 — клінічний асист.-проф. Невадського університету (м. Ріно).

У 2001—2003 роках був президентом Українського лікарського товариства Північної Америки.

Після смерті Омеляна Антоновича, Ігор Воєвідка став президентом Фундації Антоновичів[2][3].

Нагороди

  • орден «За заслуги» ІІІ ступеня (22 серпня 2016) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету Української держави, популяризацію її історичної спадщини і сучасних надбань та з нагоди 25-ї річниці незалежності України[4];

Примітки

  1. ↑ University of Nevada, Reno General Catalog 2001 - 2002 — 2001.
  2. ↑ У Вашингтоні вручили премії Фундації Антоновичів. VOA (укр.). Архів оригіналу за 6 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  3. ↑ Премію Антоновичів отримав Леонід Фінберг. Києво-Могилянська академія. 22 жовтня 2013. Архів оригіналу за 26 лютого 2022.
  4. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №340/2016. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 6 червня 2019.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).