YaChudo

Ігнатпіль

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

село Ігнатпіль
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Тер. громада Овруцька міська громада
Код КАТОТТГ UA18060170290036258 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1694
Населення 1755 (2001 рік)
Площа 2,612 км²
Густота населення 671,9 осіб/км²
Поштовий індекс 11163
Географічні дані
Географічні координати 51°8′37″ пн. ш. 28°43′56″ сх. д. / 51.14361° пн. ш. 28.73222° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		146 м
Найближча залізнична станція Ігнатпіль
Місцева влада
Адреса ради вул. Шевченка, 43, м. Овруч, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11101
Карта
Ігнатпіль. Карта розташування: Україна
Ігнатпіль
Ігнатпіль
Ігнатпіль. Карта розташування: Житомирська область
Ігнатпіль
Ігнатпіль
Мапа
Мапа

CMNS: Ігнатпіль у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ігна́тпіль — село в Україні, в Овруцькій міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Населення становить ▼1 575 особи (01.01.2024)[1].

Історія

У першій половині XVII століття територія сучасного Ігнатпіля входила до складу Київського воєводства Речі Посполитої та належала маєтностям шляхетського роду Немиричів.[2]

22 січня 1633 року до другої каптурової книги Київського воєводства вписано угоду між Ярошем Зброжком та представниками роду Немиричів щодо наїзду на Рудню на річці Жерів. Подія стосувалася земель Норинської волості та маєтностей Немиричів.[3]

У 1636 році відбулося офіційне розмежування володінь між Ксаверівським єзуїтським колегіумом (Невгоди, Ігнатпіль, фільварок на Заруччі) та маєтками Немиричів у Пулчинці Норинської волості.[4]

Наприкінці XVII — на початку XVIII століття регіон залишався малозаселеним і зазнавав демографічного спаду через воєнні конфлікти, епідемії та міграційні процеси.[5]

Перша письмова згадка про село Ігнатпіль датується 1694 роком.[2]

У 1906 році в селі мешкало 795 осіб, налічувалося 125 дворових господарств.[6]

У січні—лютому 1918 року район Ігнатполя став ареною бойових дій між частинами Армії УНР та більшовицькими підрозділами. Українські частини тимчасово відбили село і зайняли оборонні позиції по північній околиці Ігнатпільського лісу.[7]

У червні 1920 року поблизу Ігнатполя відбулася битва між польськими та радянськими підрозділами. Польські війська захопили полонених і спорядження після концентричної атаки на позиції радянської кавалерії.[8]

8 листопада 1921 року під час Листопадового рейду відділ Івана Ремболовича Армії УНР підірвав залізничний міст через річку Жерев біля Ігнатполя.[9]

1927 року на базі місцевого родовища граніту створено щебеневий завод потужністю 500 тис. м³/рік.[2]

Під час німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 530 місцевих жителів, з них 150 осіб загинуло, 365 — нагороджено орденами і медалями. У бою біля Ігнатполя загинув Герой Радянського Союзу Микола Лут.[2]

Під час німецької окупації 1941–1943 років у Ігнатполі функціонувала залізнична станція, яку використовували окупанти для військових і транспортних потреб.[10]

На початку 1970-х років у селі діяла центральна садиба колгоспу імені Шевченка, середня школа, чотири бібліотеки із книжковим фондом 15 тис. примірників, дільнича лікарня, аптека, два фельдшерсько-акушерські пункти.[2]

12 червня 2020 року територію та населені пункти Ігнатпільської сільради включено до складу Овруцької міської громади Коростенського району Житомирської області.[11]

Джерела

  1. ↑ Програма комплексного відновлення території (її частини) Овруцької міської територіальної громади на 2024-2027 роки. ovrucka-gromada.gov.ua (укр.). 2025. Процитовано 19 січня 2026.
  2. ↑ а б в г д Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 518.
  3. ↑ Архівні документи Київського воєводства, фонд 12, рік 1633, с. 45–47.
  4. ↑ Назва джерела, автор, Назва праці, рік, с. 102–104.
  5. ↑ Історія Київського Полісся у XVII–XVIII ст., автор Петренко І., Київ, 2001, с. 75–80.
  6. ↑ Списокъ населенныхъ местъ Волынской губернии. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 167. Архівовано з джерела 19 грудня 2014
  7. ↑ Прохода В. Х. Записки до історії Сірих (сірожупанників). Овруч. Сторінки історії.
  8. ↑ Bitwa pod Ignatpolem, польська Вікіпедія, https://pl.wikipedia.org/wiki/Bitwa_pod_Ignatpolem
  9. ↑ Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
  10. ↑ Архівні дані Української залізниці, 1941–1943, фонд 22, с. 11–15.
  11. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. Офіційний сайт Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 7 лютого 2025.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 1755 осіб, з них 96,7 % зазначили рідною українську мову, 2,85 % — російську, 0,11 % — білоруську, а 0,34 % — іншу[1].

Пам'ятки

1956 року на околиці населеного пункту було насипано курган Слави, а в центрі Ігнатполя встановлено пам'ятник загиблим воїнам[2].

Природоохоронна територія

Неподалік від села розташований лісовий заказник «Урочище Дуби».

Відомі люди

Примітки

  1. ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 січня 2016. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 518.
  3. ↑ Реєстр дійсних членів (академіків) ЛАНУ. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 22 червня 2015. [Архівовано 2018-03-08 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.

Посилання

Житомирська область Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).