Івахнівці
| село Івахнівці | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Тер. громада | Закупненська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020090080010793 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1519 |
| Населення | 1318 |
| Площа | 3,512 км² |
| Густота населення | 375,28 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31618 |
| Телефонний код | +380 3859 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°5′33″ пн. ш. 26°22′31″ сх. д. / 49.09250° пн. ш. 26.37528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
298 м |
| Водойми | річка Жванчик |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31614, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Закупне, вул. Центральна, 9 |
| Карта | |
Івахнівці | |
Івахнівці | |
| Мапа | |
| |
Іва́хнівці — село в Україні, у Закупненській селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Географія


Подільське село Івахнівці розкинулось на південному заході України, за 50 кілометрів від Кам’янця-Подільського та за 10 кілометрів від Чемерівець. Через Івахнівці проходить товтровий кряж Медобори. На річці Жванчик в 70-х роках минулого століття був створений став і запущено малька коропа для вирощування. За переказами в товтрі Бабá є печера, яка має підземний хід до Вишнівчика, а звідти до Кам'янця-Подільського. Неподалік села проходить автошлях регіонального значення Р48, через саме село автошлях територіального значення Т 2312.
Археологічні відомості
Неподалік від села була стоянка кам'яної доби. Чотири кургани були розкопані та досліджені Казимиром Пулавським.
1889 в Івахнівцях знайдений кремнієвий камінь, який нині є в колекції Чермінського.
Історія
Перша згадка про поселення датується 1542 роком.
В XV столітті Івахнівці належали шляхтичам Свірчам. В 1565 році була православна церква. 1578 року Івахнівці були спустошені.
В XVII столітті Івахнівці, як спадок перейшли до магнатів Калиновських і були приєднані до «гусятинського ключа».
23 квітня 1646 р. гетьман Мартин Калиновський подарував село, разом з усіма своїми дідичними та заставними маєтками, своєму сину Самуелю Єжи[1].
В другій половині XVII столітті Івахнівці належали київському воєводі Проту Потоцькому, а інша частина - Чарторийським.
Дерев’яна церква була зведена 1718 року, але знищена при комуністах. Сучасна, побудована в 2005 році, біля будівлі розташована скульптура Івана Хрестителя.
У 1774 році половина Потоцького перейшла до Юліана Чермінського гербу Любич. Його син Вінцентій купив і іншу половину. У 1808 році три брати Вінцентій, Александер і Антоній вибудували в Івахнівцях мурований двір. На знак єдності вони посадили біля будинку три каштани. Івахнівці були їх родовим гніздом. Пізніше Івахнівці перейшли до сина Вінцентія Юліана Червінського (1798—1875), від нього до сина — маршалка шляхти Сигізмунда Вільгельма Червінського, який разом з іншими маршалками був послом до Російського уряду, де був арештований і посаджений до Петропавлівської фортеці. Пізніше перебував кілька літ у Києві і у 1904 повернувся до Івахнівців, де відсвяткував своє золоте весілля з дружиною Ядвігою Маковецькою гербу Помян. Останнім дідичем був його молодший син Станіслав Червінський (1868—1937).
Наприкінці XIX століття в Івахнівцях 190 дворів, 1040 мешканців, церква, винокурня, млин. Винокурня продукувала 28000 відер спирту щорічно.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками. Маєток Червінських пограбований та сильно пошкоджений в 1918 році.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
В 1981 році створено Івахновецький заказник, не в останню чергу для захисту рідкісних рослин від свійських тварин та людей.
З 1991 року в складі незалежної України.
12 червня 2020 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Закупненської селищної громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чемеровецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[3].
Населення
Населення становило 1318 осіб станом на 2001 рік.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.
Пам'ятки
- Палац Червінських — родинна резиденція.
- Стопа Божої Матері — камінь на якому, за легендою, відбита стопа Божої Матері, коли вона йшла на Почаїв.
- Івахновецький заказник — ландшафтний заказник загальнодержавного значення в Україні.
- Івахновецький ліс — ландшафтний заказник місцевого значення.
- Парк «Подільські Товтри» — національний природний парк.
Відомі люди
Народилися
- Мамчур Федір Іванович — професор-уролог, хірург, учений-фітотерапевт, автор циклу книг і довідників про лікування травами.
Проживали, перебували
- Пьотр, Слюбуш, Адам, Ян Свірчі - власники маєтку у Вахнівцях (Івахнівцях).
- Мартин Калиновський — державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої, власник маєтку в Івахнівцях.
- Сигізмунд Вільгельм Червінський — маршалок шляхти, брав участь у передачі листа царю Російської імперії з проханням приєднати Поділля до Королівства Польського.
- У 1916 році перебував Карл Густав Маннергейм, майбутній президент Фінляндії.
- Тодось Осьмачка (1895 - 1962) - український письменник, поет. Представник символізму, експресіонізму та неоромантизму.
Природоохоронні території
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Біля села розташований Івахновецький заказник. Заказник має площу 155 га, до нього входять товтри: Бабá, Ян, Соколиха зі щовбом Високі Камені, Коломийка, Рублиха, Середня, Вельможна (Німожна, Панська), Козачкова пасіка. На них ростуть рідкісні рослини: Авринія скельна, мокричник шорсткий, зіновать біла, хамерій Додонея, гострокільник волосистий, ковила пірчаста.
Галерея
-
Садибний будинок Червінських -
Садибний будинок Червінських, Сходи на 2 поверх -
Погруддя Климента Тімірязєва -
Товтри -
Курганна група -
Івахнівці -
Дорога на село -
Поле поблизу села -
Ранок над селом -
Кар'єр -
кар'єр -
Івахновецький заказник -
Івахновецький заказник
-
Івахновецькі Товтри
-
Івахновецькі Товтри
Див. також
- Івахновецький заказник — ландшафтний заказник загальнодержавного значення.
Примітки
- ↑ Opracował Janusz S. Dąbrowski. Sumariusz Metryki Koronnej Księga MK 190 z Archiwum Głównego Akt Dawnych 190/4972 k. 160 – 162 (PDF).
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Iwachnowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 309. (пол.) — S. 309. (пол.)
- Тодось Осьмачка
- https://odb.km.ua/?dep=1&dep_up=1687&dep_cur=1695#gsc.tab=0
- Погода в селі Івахнівці [Архівовано 23 березня 2017 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
