YaChudo

Івахнівці

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

село Івахнівці
Палац Червінських в Івахнівцях
Палац Червінських в Івахнівцях
Палац Червінських в Івахнівцях
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Тер. громада Закупненська селищна громада
Код КАТОТТГ UA68020090080010793
Основні дані
Засноване 1519
Населення 1318
Площа 3,512 км²
Густота населення 375,28 осіб/км²
Поштовий індекс 31618
Телефонний код +380 3859
Географічні дані
Географічні координати 49°5′33″ пн. ш. 26°22′31″ сх. д. / 49.09250° пн. ш. 26.37528° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
298 м
Водойми річка Жванчик
Місцева влада
Адреса ради 31614, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Закупне, вул. Центральна, 9
Карта
Івахнівці. Карта розташування: Україна
Івахнівці
Івахнівці
Івахнівці. Карта розташування: Хмельницька область
Івахнівці
Івахнівці
Мапа
Мапа

Іва́хнівці — село в Україні, у Закупненській селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Географія

Товтра над селом
Товтри поблизу села Івахнівці

Подільське село Івахнівці розкинулось на південному заході України, за 50 кілометрів від Кам’янця-Подільського та за 10 кілометрів від Чемерівець. Через Івахнівці проходить товтровий кряж Медобори. На річці Жванчик в 70-х роках минулого століття був створений став і запущено малька коропа для вирощування. За переказами в товтрі Бабá є печера, яка має підземний хід до Вишнівчика, а звідти до Кам'янця-Подільського. Неподалік села проходить автошлях регіонального значення Р48, через саме село автошлях територіального значення Т 2312.

Археологічні відомості

Неподалік від села була стоянка кам'яної доби. Чотири кургани були розкопані та досліджені Казимиром Пулавським.

1889 в Івахнівцях знайдений кремнієвий камінь, який нині є в колекції Чермінського.

Історія

Перша згадка про поселення датується 1542 роком.

В XV столітті Івахнівці належали шляхтичам Свірчам. В 1565 році була православна церква. 1578 року Івахнівці були спустошені.

В XVII столітті Івахнівці, як спадок перейшли до магнатів Калиновських і були приєднані до «гусятинського ключа».

23 квітня 1646 р. гетьман Мартин Калиновський подарував село, разом з усіма своїми дідичними та заставними маєтками, своєму сину Самуелю Єжи[1].

В другій половині XVII столітті Івахнівці належали київському воєводі Проту Потоцькому, а інша частина - Чарторийським.

Дерев’яна церква була зведена 1718 року, але знищена при комуністах. Сучасна, побудована в 2005 році, біля будівлі розташована скульптура Івана Хрестителя.

У 1774 році половина Потоцького перейшла до Юліана Чермінського гербу Любич. Його син Вінцентій купив і іншу половину. У 1808 році три брати Вінцентій, Александер і Антоній вибудували в Івахнівцях мурований двір. На знак єдності вони посадили біля будинку три каштани. Івахнівці були їх родовим гніздом. Пізніше Івахнівці перейшли до сина Вінцентія Юліана Червінського (1798—1875), від нього до сина — маршалка шляхти Сигізмунда Вільгельма Червінського, який разом з іншими маршалками був послом до Російського уряду, де був арештований і посаджений до Петропавлівської фортеці. Пізніше перебував кілька літ у Києві і у 1904 повернувся до Івахнівців, де відсвяткував своє золоте весілля з дружиною Ядвігою Маковецькою гербу Помян. Останнім дідичем був його молодший син Станіслав Червінський (1868—1937).

Наприкінці XIX століття в Івахнівцях 190 дворів, 1040 мешканців, церква, винокурня, млин. Винокурня продукувала 28000 відер спирту щорічно.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками. Маєток Червінських пограбований та сильно пошкоджений в 1918 році.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

В 1981 році створено Івахновецький заказник, не в останню чергу для захисту рідкісних рослин від свійських тварин та людей.

З 1991 року в складі незалежної України.

12 червня 2020 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Закупненської селищної громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чемеровецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[3].

Населення

Населення становило 1318 осіб станом на 2001 рік.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.

Пам'ятки

Заказник «Iваxовецький». Товтри Ріжок та Ян

Відомі люди

Народилися

  • Мамчур Федір Іванович — професор-уролог, хірург, учений-фітотерапевт, автор циклу книг і довідників про лікування травами.

Проживали, перебували

Природоохоронні території

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Біля села розташований Івахновецький заказник. Заказник має площу 155 га, до нього входять товтри: Бабá, Ян, Соколиха зі щовбом Високі Камені, Коломийка, Рублиха, Середня, Вельможна (Німожна, Панська), Козачкова пасіка. На них ростуть рідкісні рослини: Авринія скельна, мокричник шорсткий, зіновать біла, хамерій Додонея, гострокільник волосистий, ковила пірчаста.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. ↑ Opracował Janusz S. Dąbrowski. Sumariusz Metryki Koronnej Księga MK 190 z Archiwum Głównego Akt Dawnych 190/4972 k. 160 – 162 (PDF).
  2. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області»
  3. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).