Іван Драбатий
| Іван Драбатий | |
|---|---|
| Народився | 24 лютого 1895 Кукавка, Могилівський повіт, Подільська губернія, Російська імперія |
| Помер | 19 липня 1970 (75 років) США |
| Поховання | Цвинтар святого Андрія (Саут-Баунд-Брук) |
| Діяльність | науковець, агроном |
Іван Драбатий (нар. 24 лютого 1895, с. Кукавка, нині Могилів-Поділ. району Вінницької обл. – пом. 19 липня 1970, США) – український вчений-агроном і громадський діяч.
Життєпис
Працював асистентом, а в 1927—1933 — науковим співробітником Інституту бджільництва в Берліні.
Від 1932 — в Українському технічно-господарському інституті, від 1945 — професор пасічництва та організації сільського господарства, в 1945—1946 — продекан, 1946—1948 — декан агрономічно-лісівного факультекту, в 1948—1951 — проректор та керівник сектору заочного навчання, водночас в 1940—1944 — повітовий агроном на Холмщині.
В 1940-х — головний редактор журналів «Господарсько-кооперативний часопис», «Сільський господар», «Український пасічник» (у 1941—1942).
Згодом переїхав до США.
Похований на Цвинтарі святого Андрія в Баунд Брук, сектор 5C.[1]
Громадська діяльність
Після несподіваної смерті 8 жовтня 1952 року професора Михайла Олексіїва — голови Головної Управи Українського національно-державного союзу в США, на його місце головою був обраний Іван Драбатий. На цій посаді він залишався до 1956 року.[2]
Публікації
Є автором розділів у «Підручнику пасічництва» (Подєбради, 1932).
Примітки
- ↑ Поховання. Архів оригіналу за 4 квітня 2024. Процитовано 4 квітня 2024.
- ↑ «Десятилітній шлях», Торонто, 1958, сторінки 65-66.
Посилання
- Рудка Б. В. Драбатий Іван // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
