Дерюгін Іван Костянтинович
| Іван Дерюгін Іван Костянтинович Дерюгін | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Загальна інформація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Місце проживання | Київ | |||||||||||||||||||||||||||||
| Народився | 5 грудня 1928 Зміїв, Харківська округа, УРСР | |||||||||||||||||||||||||||||
| Помер | 10 січня 1996 (67 років) Київ, Україна | |||||||||||||||||||||||||||||
| Alma mater | Національний університет фізичного виховання і спорту України | |||||||||||||||||||||||||||||
| Діти | Дерюгіна Ірина Іванівна | |||||||||||||||||||||||||||||
| Спорт | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Вид спорту | Багатоборство | |||||||||||||||||||||||||||||
| Дисципліна | Сучасне п'ятиборство | |||||||||||||||||||||||||||||
| Спортивне звання | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Клуб | «СКА» (Київ) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Нац. збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренери | Н. Ченкуров, С. Лещев | |||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Іван Костянтинович Дерюгін (5 грудня 1928 — 10 січня 1996) — український радянський спортсмен, Олімпійський чемпіон 1956 року із сучасного п'ятиборства. Заслужений майстер спорту СРСР (1956).
Батько гімнастки Ірини Дерюгіної і чоловік Альбіни Дерюгіної.
Біографія
Народився 5 грудня 1928 року у Змієві на Харківщині.
У 1957 році закінчив Київський Інститут фізичної культури. Тренери - Н. Ченкуров, С. Лещев.
Спортивні досягнення:
- Чемпіон XVI Олімпійських ігор (Мельбурн, 1956) в командному заліку з сучасного п'ятиборства;
- Срібний призер Спартакіади народів СРСР 1956 року в особистому заліку;
- Переможець 1-ї Спартакіади дружніх народів (м. Лейпциг, Німеччина, 1958);
- Чемпіон світу 1961 (Москва) в командному заліку і срібний призер в особистому;
- Неодноразовий чемпіон (1949-1954) і рекордсмен (1949) України з плавання на дистанціях 400-1500 м вільним стилем.
Працював інструктором-спортсменом і тренером в Держкомспорті УРСР (1957-1964) і СКА (1965-1990) у Києві.
Нагороджений орденом «Знак Пошани».
Помер 10 січня 1996 року у віці 67 років у Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
Посилання
- Олімпійський профіль[недоступне посилання]
- Фомін С. К. Дерюгін Іван Костянтинович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3. [Архівовано 20 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Сидоров В. І. Кадетські погони. В кн. Зваблення скіфа. Етюди / Черкаси: Вертикаль. Видавець Кандич С. Г. 2016. — 316 с.
| Це незавершена стаття про призера Олімпійських ігор. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

