Івано-Дар'ївка
| село Івано-Дар'ївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область |  Донецька область
|
| Район |  Бахмутський район
|
| Тер. громада | Званівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA14020030030030735 
|
| Облікова картка | Івано-Дар'ївка |
| Основні дані | |
| Населення | ▼ 23 (01.01.2014) |
| Площа | 0.304 км² |
| Густота населення | 75.7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 84525 |
| Телефонний код | +380 6274 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°48′53″ пн. ш. 38°12′3″ сх. д. / 48.81472° пн. ш. 38.20083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
118 м |
| Водойми | Яма (річка) |
| Відстань до обласного центру |
96,2 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 84528, Донецька обл., Бахмутський р-н., с. Званівка, пр.Перемоги,1 |
| Карта | |
  Івано-Дар'ївка | |
| Мапа | |
| |
Іва́но-Да́р'ївка — село Званівської сільської громади Бахмутського району Донецької області, Україна.
Географія
Селом протікає річка Яма.
На північній околиці села, на правому березі річки Яма знаходиться геологічна пам'ятка природи місцевого значення Івано-Дар'ївський розріз
Історія
Село засноване на початку ХІХ сторіччя і заселене селянами, купленими у різних поміщиків Слов'яносербського повіту, Області Війська Донського та Полтавської губернії. [1]
Входило до складу Званівськоі волості Бахмутського повіту Катеринославської губернії.
За даними 1859 року тут існувало 2 поселення:
- Новодар'ївка (Іванодарівка, Рутченкове, Тихонове), панське село, над протокою Яма, 13 господ, 114 осіб;
- Олександрівка (Однобоківка), панське село, над протокою Яма, 28 господ, 205 осіб.[2]
За даними перепису населених пунктів Артемівського округу 1926 р., до Івано-Дар'івської сільської ради належали: с. Івано-Дар'івська, х. Ново-Олександрівка, х. Микільський, х. Земляний, зал. ст. Виїмка, Казарма 432 в. зал., Будк 431, 433, 434, 435 в. зал.[3]
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 51 людина[4].
30 липня Був тимчасово окуповано москалями[джерело?].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 26 | 89.66% |
| російська | 3 | 10.34% |
| Усього | 29 | 100% |
Примітки
- ↑ Сборникъ статистическихъ сведеній по Екатеринославской Губерніи. Том II. Бахмутскій уездъ. Sborni statisticheskik svedeníy po Yekaterinoslavskoy Guberníi. Tom II. Bakhmutskíy uyezd. www.libr.dp.ua. Процитовано 13 липня 2023.
- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- ↑ Istoriya_ATD_Donetskoy_oblasti_1919-2000.pdf. www.docdroid.net (англ.). Процитовано 15 липня 2023.
- ↑ Мартиролог. Донецька область, ст. 462—463 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).