Чемпіонат Європи з футболу 1988
| Чемпіонат Європи з футболу 1988 | |
|---|---|
| |
| Команд | 33 (у фінальній частині: 8) |
| Господар(і) турніру |  ФРН
|
| Час проведення | 10—25 червня 1988 |
Чемпіон 
|
 Нідерланди (вперше)
|
2-е місце 
|
 СРСР
|
| Зіграно матчів | 15 |
| Забито м’ячів | 34 (2,27 за матч) |
| Найкращий бомбардир | 5 — Марко ван Бастен
|
← 1984 1992 → | |
Чемпіонат Європи з футболу 1988 був восьмим за ліком чемпіонатом Європи і проходив у ФРН. Відбувався турнір з 10 по 25 червня 1988 року.
У фінальній частині виступали вісім команд, з яких збірна ФРН отримала це право автоматично як господар змагань. У фіналі, у вирішальній грі зіграли команди Нідерландів та СРСР. Перемогу здобула команда Нідерландів із рахунком 2:0.
Срібний призер чемпіонату — збірна СРСР була сформована на базі київського Динамо. У складі радянської команди було 13 українських футболістів (11 з київського Динамо, один з дніпропетровського Дніпра — Іван Вишневський та один з московського «Спартака» — Віктор Пасулько) з яких 12 виходили на поле протягом турніру. Тренував збірну СРСР український тренер Валерій Лобановський. З цієї причини велика більшість українців вважають срібло європейського чемпіонату-88 успіхом українського футболу.
Після завершення року в опитуванні французького журналу «France Football» на визначення найкращого футболіста Європи 1988 та присудження Золотого м'яча перші чотири місця посіли учасники фінального матчу між Нідерландами та СРСР: голландці Марко ван Бастен, Рууд Гулліт, Франк Рейкард та київський динамівець Олексій Михайличенко.
Учасники
Міста та стадіони
| Гамбург | Чемпіонат Європи з футболу 1988 (ФРН і Західний Берлін) |
Ганновер |
|---|---|---|
| Фолькспаркштадіон | Нижньої Саксонії | |
| Місткість: 61 200 | Місткість: 50 423 | |
|
| |
| Гельзенкірхен | Дюссельдорф | |
| Паркштадіон | Райнштадіон | |
| Місткість: 62 000 | Місткість: 55 850 | |
|
| |
| Кельн | Мюнхен | |
| Рейн Енергі Штадіон | Олімпіаштадіон | |
| Місткість: 47 000 | Місткість: 69 000 | |
|
| |
| Франкфурт-на-Майні | Штутгарт | |
| Вальдштадіон | Некарштадіон | |
| Місткість: 61 000 | Місткість: 50 000 | |
|
|
Кваліфікація
Склади команд
Фінальний турнір
Група 1
| Збірна | І | В | Н | П | М | Очки |
|---|---|---|---|---|---|---|
| ФРН
|
3 | 2 | 1 | 0 | 5 − 1 | 5 |
 Італія
|
3 | 2 | 1 | 0 | 4 − 1 | 5 |
 Іспанія
|
3 | 1 | 0 | 2 | 3 − 5 | 2 |
 Данія
|
3 | 0 | 0 | 3 | 2 − 7 | 0 |
10 червня 1988
20:15 |
14 червня 1988
17:15 |
14 червня 1988
20:15 |
17 червня 1988
20:15 |
Група 2
| Збірна | І | В | Н | П | М | Очки |
|---|---|---|---|---|---|---|
| СРСР
|
3 | 2 | 1 | 0 | 5 − 2 | 5 |
| Нідерланди
|
3 | 2 | 0 | 1 | 4 − 2 | 4 |
 Ірландія
|
3 | 1 | 1 | 1 | 2 − 2 | 3 |
 Англія
|
3 | 0 | 0 | 3 | 2 − 7 | 0 |
12 червня 1988
15:30 |
15 червня 1988
20:15 |
18 червня 1988
15:30 |
Плей-оф
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Півфінали
Фінал
Символічна збірна за версією УЄФА
Незважаючи на те, що збірна СРСР дійшла до фіналу, до символічної збірної не було включено жодного радянського футболіста[1].
- Воротар
- Ганс ван Брекелен
- Захисники
- Джузеппе Бергомі
- Рональд Куман
- Франк Райкард
- Франко Барезі
- Півзахисники
- Джузеппе Джанніні
- Лотар Маттеус
- Ян Ваутерс
- Нападники
- Рууд Гулліт
- Джанлука Віаллі
- Марко ван Бастен
Факти
Найстарший гравець фінального турніру — Мортен Ольсен — 38 років 297 днів.
Наймолодший гравець фінального турніру — Паоло Мальдіні — 19 років 350 днів.
Найшвидший гол
Сергій Алейников — дві хвилини шість секунд. Йому присуджено приз — золотий годинник фірми «Seiko».
Бомбардири
|
5 голів 2 голи 1 гол |
1 гол (продовження) |
Примітки
- ↑ EURO 1988 team of the tournament (англ.). uefa.com. 11 квітня 2016. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 3 липня 2017.
Посилання
- Статистика чемпіонату на RSSSF [Архівовано 9 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Історія чемпіонатів Європи. 1988. ФРН [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).