Єва Серені

Єва Серені
Фото 1938 року
Народилася	26 травня 1917[1][2]  Будапешт, Угорщина[3]
Померла	1 грудня 2009[4][1][2] (92 роки)  Студіо-Сіті, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[3]
Громадянство	Угорщина
Діяльність	акторка
Alma mater	Університет театрального та кінематографічного мистецтва (1935)
Роки діяльності	з 1935
IMDb	nm0814914
Нагороди та премії
премія Фаркаша — Раткоd (1943) Премія імені Кошута (1952) Заслужений артист Угорщиниd (1954) Заслужений художник Угорщиниd (1955) премія Угорської спадщиниd (1997)
Єва Серені у Вікісховищі

Ева Серені́ (уродж. Ельвіра Шваб; 26 травня 1917 — 1 грудня 2009) — колишня акторка Угорського національного театру, а також лауреаткою премії Кошута. Її акторська кар'єра розпочалася на початку 1930-х років, коли вона зіграла головні ролі у понад 20 фільмах. Завдяки цьому вона швидко стала відомою та улюбленою угорським народом. Її голос також часто звучав на радіо.

Коли спалахнула Угорська революція 1956 року, Ева брала в ній активну участь. Після вторгнення радянських військ до Угорщини 4 листопада 1956 року, вона покинула свою країну разом з родиною, рятуючись від комуністичних переслідувань, і оселилася зі своїм чоловіком, Іштваном Ермені, та трьома синами, Іштваном, Тамашем і Ґабором, у Лос-Анджелесі.

У вигнанні Серені брала активну участь у Всесвітній федерації угорських борців за свободу (WHFFF). Вона поклялася не повертатися в Угорщину допоки останній радянський солдат-окупант її не покине. Коли це сталося, вона вперше з 1956 року повернулася до Угорщини у 1991 році.

Серені організовувала заходи зі збору коштів для WFHFF у формі літературних вечорів, таких як регулярні чаювання та інші. Будучи активною учасницею Угорських борців за свободу, вона стала президентом руху «Пам'ятаймо Угорщину 1956 року» з нагоди 50-ї річниці революції.

Ева Серені отримала нагороди від президентів Угорщини Арпада Ґьонча, Ференца Мадла та Ласло Шойома.

• 1935 — Бабуся (Nagymama)
• 1936 — Прошу доброзичливого обличчя (Barátságos arcot kérek)
• 1937 — Сестра Марія (Mária nővér)
• 1937 — Дівчина вирушає (Egy lány elindul)
• 1938 — Серце за серце (Szívet szívért)
• 1938 — Юний Носці та Марі Тот (A Noszty fiú esete Tóth Marival)
• 1938 — Відьма Леаньвару (A leányvári boszorkány)
• 1939 — Смертельна весна (Halálos tavasz)
• 1939 — Принцеса Пустзи (Pusztai királykisasszony)
• 1940 — Спеції й ласощі (Fűszer és csemege)
• 1940 — Гроші говорять (Pénz beszél)
• 1940 — Так чи ні? (Igen vagy nem?)
• 1941 — Запізнілий лист (Elkésett levél)
• 1941 — Старий вальс (Régi keringő)
• 1941 — Сестра Беата (Sister Beáta)
• 1941 — Жовта троянда (Sárga rózsa)
• 1942 — Весняна соната (Tavaszi szonáta)
• 1942 — Бал-маскарад (Jelmezbál)
• 1942 — Наприкінці вересня (Szeptember végén)
• 1943 — Аннамарія (Annamária)
• 1944 — Мадач (Madách)
• 1944 — Будинок Бенедека (Benedek-ház)
• 1945 — Учителька (A tanítónő)
• 1946 — Золота година (Aranyóra)
• 1947 — Легка муза (Könnyű múzsa)
• 1950 — Благородні веселощі (Úri muri)
• 1952 — Еркель (Erkel)