YaChudo

Ева Ногалес

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Ева Ногалес
Ім'я при народженніісп. Evangelina Nogales de la Morena Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася16 травня 1965[1][2] (61 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кольменар-В'єхо, комунідад Мадрид, Іспанія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Іспанія
 США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьбіофізикиня, біологиня, викладачка університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materАвтономний університет Мадрида
Кілський університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьбіофізика, electron microscopyd[4][4], біохімія[4] і структурна біологія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Каліфорнії (Берклі)[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філософії[6]
ЧленствоНаціональна академія наук США[3][7]
Американська академія мистецтв і наук Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зГовард Падморd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Mildred Cohn Award in Biological Chemistryd (2016)

Dorothy Crowfoot Hodgkin Awardd (2015)

Early Career Life Scientist Awardd (2005)

WICB Senior Awardd (2018)

член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd (2021)

Burton Medald (2000)

Shaw Prize in Life Science and Medicined (2023)

іноземний член Лондонського королівського товариства (2025)

CMNS: Ева Ногалес у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ева Ногалес (англ. Eva Nogales; нар. 16 травня 1965, Кольменар-В'єхо, Іспанія) — американська біофізикиня іспанського походження Національної лабораторії імені Лоуренса в Берклі та професорка Каліфорнійського університету в Берклі, де обіймала посаду керівника відділу біохімії, біофізики та структурної біології кафедри молекулярної та клітинної біології (2015—2020). Дослідниця Медичного інституту Говарда Г'юза.

Одна з перших почала застосовувати електронну мікроскопію для структурної та функціональної характеристики макромолекулярних комплексів. Застосовувала електронну кристалографію, щоб отримати першу структуру тубуліну й ідентифікувати ділянку зв'язування важливого протипухлинного препарату таксолу. Лідерка у поєднанні кріоелектронної мікроскопії, комп'ютерного аналізу зображень і біохімічних аналізів для отримання розуміння функцій та регуляції біологічних комплексів і молекулярних машин[8]. Її робота розкрила аспекти клітинних функцій, що мають значення для лікування раку й інших захворювань[9].

Ранні роки й освіта

Народилася у Кольменар-В'єхо в сім'ї пастуха та вишивальниці, які не здобули середньої освіти, бо були змушені рано йти працювати[10]. 1988 року здобула ступінь бакалавра з фізики в Автономному університеті Мадрида[11]. 1992 року здобула ступінь доктора філософії в Кільському університеті, працюючи в Дарсберійській лабораторії під керівництвом Джоан Бордас[11].

Кар'єра

Під час своєї постдокторської роботи в лабораторії Кена Даунінга в Національній лабораторії імені Лоуренса в Берклі першою визначила атомну структуру тубуліну та розташування ділянки зв'язування таксолу за допомогою електронної кристалографії[12][13][14]. 1998 року стала доцентом кафедри молекулярної та клітинної біології Каліфорнійського університету в Берклі. 2000 року стала дослідницею в Медичному інституті Говарда Г'юза. Зі зростанням потужності методів кріоелектронної мікроскопії[15] стала лідером у застосуванні цього методу для вивчення структури та функції мікротрубочок[16] та інших великих біомолекулярних комплексів, як-от комплекси еукаріотичного копіювання та трансляції[17][18] полікомбний комплекс PRC2 та теломераза[19].

Вибіркові публікації

Нагороди

  • 2000: дослідниця, Медичний інститут Говарда Г'юза
  • 2005: Нагорода для молодих вчених, Американське товариство клітинної біології[20]
  • 2006: Нагорода Шабо за досконалість у науці
  • 2015: Премія Дороті Кроуфут Годжкін, Протеїнове товариство[21]
  • 2015: Обрана членкою Національної академії наук США[22]
  • 2016: Обрана до Американської академії мистецтв і наук[23]
  • 2018: Нагорода «Жінки в клітинній біології», Американське товариство клітинної біології[24]
  • 2019: Медаль Грімвейда з біохімії[25]
  • 2021: Нагорода стипендіатів AAAS[26]
  • 2023: Премія Шао[27]

Особисте життя

Одружена з Говардом Падмором, у них двоє дітей[28].

Примітки

  1. ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. ↑ https://www.madridnorte24horas.com/covid19-en-la-comunidad-de-madrid/conocemos-a-la-hija-predilecta-de-colmenar-eva-nogales-y-su-trabajo-de-investigacion-frente-a-la-covid/
  3. ↑ а б Davis T. H. Profile of Eva Nogales // Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. / M. R. Berenbaum — [Washington, etc.], USA: National Academy of Sciences [etc.], 2016. — Vol. 113, Iss. 34. — P. 9395–9397. — ISSN 0027-8424; 1091-6490 — doi:10.1073/PNAS.1612507113
  4. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ http://cryoem.berkeley.edu/
  6. ↑ https://thevalleefoundation.org/programs/vvp/eva-nogales-phd
  7. ↑ www.nasonline.org
  8. ↑ How to See Living Machines. Medical Design Technology. 7 грудня 2016. Процитовано 3 лютого 2018.
  9. ↑ Eva Nogales. HHMI.org (англ.). Процитовано 23 березня 2019.
  10. ↑ Ansede, Manuel (30 грудня 2023). The daughter of a shepherd and an embroiderer is in the running to win a Nobel Prize. EL PAÍS English (амер.). Процитовано 17 травня 2025.
  11. ↑ а б Nogales Lab – CryoEM – Publications. cryoem.berkeley.edu. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 16 березня 2022.
  12. ↑ Nogales, E.; Wolf, S. G.; Khan, I. A.; Ludueña, R. F.; Downing, K. H. (1 червня 1995). Structure of tubulin at 6.5 A and location of the taxol-binding site. Nature. 375 (6530): 424—427. Bibcode:1995Natur.375..424N. doi:10.1038/375424a0. ISSN 0028-0836. PMID 7760939.
  13. ↑ Nogales, E., Wolf, S. G. and Downing, K. H. (1998.) Structure of the ab tubulin dimer by electron crystallography. Nature, 391, 199—203.
  14. ↑ Nogales, E.; Whittaker, M.; Milligan, R. A.; Downing, K. H. (8 січня 1999). High-resolution model of the microtubule. Cell. 96 (1): 79—88. doi:10.1016/s0092-8674(00)80961-7. ISSN 0092-8674. PMID 9989499.
  15. ↑ Callaway, Ewen (10 вересня 2015). The revolution will not be crystallized: a new method sweeps through structural biology. Nature. 525 (7568): 172—174. Bibcode:2015Natur.525..172C. doi:10.1038/525172a. ISSN 1476-4687. PMID 26354465.
  16. ↑ Downing, Kenneth H.; Nogales, Eva (2010). Cryoelectron Microscopy Applications in the Study of Tubulin Structure, Microtubule Architecture, Dynamics and Assemblies, and Interaction of Microtubules with Motors. Cryo-EM, Part C: Analyses, Interpretation, and Case studies. Methods in Enzymology. Т. 483. с. 121—142. doi:10.1016/S0076-6879(10)83006-X. ISBN 9780123849939. ISSN 1557-7988. PMC 4165512. PMID 20888472.
  17. ↑ Michael A. Cianfrocco, George A. Kassavetis, Patricia Grob, Jie Fang, Tamar Juven-Gershon, James T. Kadonaga, Eva Nogales (2013.) Human TFIID Binds to Core Promoter DNA in a Reorganized Structural State. Cell, 152(1):120–131.
  18. ↑ Stop-Motion View of DNA-Binding Complex May Animate Drug Discovery. GEN – Genetic Engineering and Biotechnology News (амер.). 20 листопада 2018. Процитовано 23 березня 2019.
  19. ↑ The 3D Structure of Telomerase: Uncovering Its Role in Human Disease. Drug Discovery from Technology Networks (англ.). Процитовано 23 березня 2019.
  20. ↑ Early Career Life Scientist Award. ASCB (амер.). Процитовано 23 березня 2019.
  21. ↑ Announcing the winners of the 2015 Protein Society Awards. EurekAlert! (англ.). Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 23 березня 2019.
  22. ↑ Eva Nogales. nasonline.org. 16 квітня 2021. Процитовано 29 грудня 2023.
  23. ↑ 9 campus faculty selected for membership in American Academy of Arts and Sciences | The Daily Californian. The Daily Californian (амер.). 22 квітня 2016. Процитовано 3 лютого 2018.
  24. ↑ Women in Cell Biology Awards. ASCB (амер.). Процитовано 23 березня 2019.
  25. ↑ Nogales Receives 2019 Grimwade Medal. Biosciences Area (амер.). 7 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  26. ↑ AAAS Honors Outstanding Scientific Contributors as 2021 AAAS Fellows | American Association for the Advancement of Science. www.aaas.org (англ.). Процитовано 16 березня 2022.
  27. ↑ Announcement Press Conference 2023 Press Release. The Shaw Prize (амер.). Архів оригіналу за 12 листопада 2025. Процитовано 17 травня 2025.
  28. ↑ Phelan, Laura (1 грудня 2014). Eva Nogales. The Biophysical Society. Процитовано 29 грудня 2023.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).