YaChudo

Мінюї (видавництво)

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Мінюї
фр. EDITIONS DE MINUIT[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Держава Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗасновникВеркор і Pierre de Lescured Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1941 Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьвидавнича справа і book publishingd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираПариж Редагувати інформацію у Вікіданих
Префікс ISBN978-2-7073 Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Вебсайт: leseditionsdeminuit.fr Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Мінюї у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Мінюї (фр. Les Éditions de Minuit) — французьке видавництво, засноване в Парижі у 1941 році під час нацистської окупації Жаном Брюллером (псевдонім Веркор) та П'єром Лекюром. У 1942 році вийшла друком перша книжка — «Мовчання моря» (фр. "Le Silence de la mer"), підписана псевдонімом Веркор. Її наклад становив 250 примірників. Видавництво з самого початку було близьке до Руху Опору. Тут в обхід окупаційної цензури друкувалися 25 французьких авторів. Директором видавництва з 1948 року впродовж 50 років був Жером Лендон.

Після війни в «Мінюі» публікуються майже всі автори «Нового роману»: Мішель Бютор, Робер Пенже, Ален Роб-Ґріє, Марґеріт Дюрас, Клод Сімон.

Серед авторів видавництва також багато визначних французьких філософів, соціологів, культурологів: Моріс Бланшо, Жорж Батай, Жак Дерріда, П'єр Бурдьє, Жіль Дельоз та ін.

У дев'яностих роках XX століття з'явилася нова плеяда дуже своєрідних письменників, які розвинули традиції «нового роману»: Ерік Шевіяр, Франсуа Бон, Жан-Філіпп Туссен, Жан Ешноз, Крістіан Остер, Ів Раве та ін.

Два автори видавництва здобули Нобелівську премію з літератури: Клод Сімон, Семюел Беккет.

Література

  • Les Éditions de Minuit, historique par Jacques Debû-Bridel et bibliographie, Éditions de Minuit, Paris, 1945
  • Roger-Michel Allemand, Robbe-Grillet à Minuit : editoring et lancement du Nouveau Roman (1955—1963), Travaux de littérature, n° XV, 2002, p. 319-348
  • Anne Simonin, Les Éditions de Minuit, 1942—1955 : Le devoir d'insoumission, Paris: IMEC, 1994 ISBN 9782908295207, rééd[2]. розширене видання 2008 ISBN 978-2-908295-89-4
  • Jean Bruller, La Bataille du Silence, 1967
  • Robert O. Paxton, Olivier Corpet et Claire Paulhan, Archives de la vie littéraire sous l'Occupation. À travers le désastre, Éditions Tallandier et Éditions de l'IMEC, Paris, 2009 ISBN 978-2-84734-585-8 (p. 242, 256—259, 262, 428)
  • Nicolas Hubert, Editeurs et éditions en France pendant la guerre d'Algérie, Saint-Denis, Bouchène, 2012, 523 p. (ISBN 978-2-35676-006-7)

Примітки

  1. ↑ а б SIRENE
  2. ↑ Зміст онлайн. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 19 листопада 2012.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).